1907 року Олександр вступив до МУЖВЗ і закінчив навчання у 1917 році. Разом з К. С. Малевичем, А. А. Екстером, та В. Г. Меллером Хвостенко-Хвостов вступає в Московську профспілку художників. У 1918-1919 роках навчається у художній майстерні Олександри Екстер у Києві.
Саме після навчання у студії Олександри автор починає працювати над театральними декораціями, у тому числі для опери та балету, у Харкові та Києві, як правило, у конструктивістському стилі.
Його вважають одним із засновників «конструктивного речовизму». Він ще у 1922 році разом з В. Єрмиловим відкриває в Харківському художньому технікумі школу на зразок «Баухауза» (Баухауз - вищий навчальний заклад, що існував у 1919-1933 рр. у Німеччині, а також творче об'єднання архітекторів, дизайнерів та художників, що виникло в рамках цього закладу). Саме він створює декорації до «МОБу» за Е. Сінклером (сезон 1924-1925 років).
У 1926 співпрацює в Харкові з композитором С. С. Прокоф'євим при постановці опери «Любов до трьох апельсинів». У 1920—1930-ті роки працював також над сценічним оформленням.
У 1927 році Хвостенко-Хвостов бере участь у Всеукраїнській художній виставці «Х років Жовтня» (поряд з О. К. Богомазовим, В. Г. Меллером, В. Є. Татліним, В. Н. Пальмовим та іншими).
У цей же час, вперше в світовому мистецтві, можна говорити про появу «світлового» театру. Явища, що стало можливим завдяки світловим ідеям В. Меллера та О. Хвостенка-Хвостова, втіленим у постановці «Макбет» В. Шекспіра 1924 року. Вже значно пізніше, у 1930-х роках, щось подібне з’являється у празькому «Theatregraph» (реж. Е. Буріан, сценограф – М. Коуржил).
Загалом роботи Хвостенка-Хвостова визначаються багатством барв і відчуттям стилю музичного твору. Він яскравий і неповторний, експресивний і наповнений. Завжди живий і автентичний.