Олександра отримала освіту у жіночій гімназії Святої Ольги, а потім вступила до Київського художнього училища. Її вабила геометрична енергетика історичного минулого, тому дівчина прийняла рішення відправитись у справжнє серце тогочасної Європи - Париж.

Але де б не жила Олександра, вона завжди йшла своєю дорогою
в мистецтві. Інтерес художниці до італійського футуризму, який так надихав в Парижі, а також захоплення кубізмом в самій абстрактній
з його версій визначили її прихід до абстракції в живопису.

Певний час навчаючись у академії Ґранд-Шом'єр (1908; майстерня
К. Дельваля), де познайомилася з П. Пікассо та Ґ. Аполлінером, Екстер заснувала власну студію в Києві. Варто зазначити, що у різні роки там бували А. Ахматова, І. Еренбурґ, В. Шкловський, М. Гумільов, Д. Бурлюк,
Б. Лівшиць та В. Меллер.

Викладаючи, авторка не полишала власної роботи. Восени 1917 року відбувся справжній тріумф живопису Екстер. 90 робіт представила художниця на широкий загал. Мистецтвознавці були в захваті, підкреслюючи сліпучо-яскравий колорит, властивий роботам Екстер.
Проте це й же рік приніс і багато лиха. Спочатку дівчині довелось попрощатись з батьками, які відійшли у кращий світ, а потім почались події, що прийнято називати Українською революцією. Вона “погнала” Екстер із Києва, і жінка переселилася до Москви. Олександра багато працювала. Її творча свобода досягла важливого рубежу
на “конструктивістській” виставці “5 × 5 = 25” у вересні 1921 року.
Це був апогей радикального напряму в безпредметному живописі. Результатом цієї енергетичної зрілості кольору видно в низці абстрактних творів, експонованих восени 1922 року в Берліні й у 1924-му на Венеціанському бієнале.

Кульмінацією театральної творчості Екстер стало виконання в 1930 альбому з п’ятнадцяти трафаретів, випущеного в Парижі галереєю “Чотири дороги”. За це Олександру вшанували честю провести персональну виставку в столиці Франції.

Проте час узяв своє. Переживши Другу світову, під час якої залишилась тільки ілюстрація книжок, Олександра померла 1949 року, лишивши чималий доробок після себе.