top of page
1681408080-604.jpg
386.tif

Вадим Меллер

художник-авангардист, кубофутурист, живописець, художник кіно

​

Вадим Меллер (1884–1962) народився в аристократичній родині. Батько митця, Георгій Меллер, був шведом, а мати, Гелена Карузо, мала італійсько-грецьке коріння. Меллер увійшов до історії українського мистецтва передусім як сценограф конструктивіст та один з організаторів Мистецького об’єднання «Березіль».

 

Митець здобув ґрунтовну європейську освіту, брав активну участь у формуванні нового європейського типу художньої творчості. 

Роботи

Біографія

ОСВІТА

1918-1920

1921-1925

1926-1933

1934-1959

ВИСТАВКИ

У 1903 році майбутній художник за прикладом батька вступив на юридичний факультет Київського університету св. Володимира. Навчаючись в університеті, Меллер як вільний слухач відвідував Київське художнє училище. У 1905 році навчався у Швейцарії, в Женевській художній школі. По закінченні Київського університету (1908) поїхав до Німеччини. Кілька місяців займався у приватній школі Генріха Кнірра. 1909 року вступив до Мюнхенської академії  мистецтв, де навчався у творчій  майстерні Анґело Янка. В Мюнхені Меллер зблизився з творчою групою художників-експресіоністів «Синій вершник». Закінчивши Академію з відзнакою, Меллер 1912 року переїхав до Франції. Там вступив до Вільних майстерень, відвідував клас відомого скульптора  Антуана Бурделя, учня Оґюста Родена.

У 1918 році Меллер повернувся до Києва і зблизився зі студією Олександри Екстер, яка була творчим клубом і місцем зустрічі художників. Поблизу студії знаходилася Школа рухів Броніслави Ніжинської, яку хореографка відкрила у 1919 році. Меллер займався оформленням хореографічних композицій для Школи руху.

 

Перші сценографічні роботи Меллер здійснив до вистав «Метр Патлен» і «Весілля Фігаро» в театрі Олексія Смірнова (Київ, 1919) та «Мазепи» Юліуша Словацького в Державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка (Київ, 1920).  

З 1921 по 1923 рік Вадим Меллер долучився до постановок колективу артистів імені Гната Михайличенка «Мистецтво дійства» режисера Марка Терещенка. Новим художнім методом Терещенка було впровадження колективної творчості: актор був вільним творцем, який сам визначав свою гру. У 1921 році  було поставлено композицію «Небо горить» на вірші Олекси Слісаренка, Михайля Семенка й Ґео Шкурупія. Меллер виступив не лише як художник, а і як «керівник руху».

 

30 березня 1922 року Вадим Меллер став співзасновником Мистецького об’єднання «Березіль». З Лесем Курбасом художник працював до 1933 року, а також став однію з головних постатей в «Березолі».

У 1926 році «Березіль» перевели до Харкова, тогочасної столиці України. Меллер мешкав у квартирі 56 у славнозвісному харківському будинку «Слово». 

Програмні постановки «Березоля» у сценічному оформленні Вадима Меллера:  «Газ» Г. Кайзера, режисер Л. Курбас (1923), «Джіммі Гіґґінс» за Е. Сінклером, режисер Л. Курбас (1923), «Макбет» В. Шекспіра, режисер Л. Курбас (1924), «Золоте Черево» Ф. Кроммелінка, режисер Л. Курбас (1926), «Мікадо» за А. Саллівеном, режисер В. Інкіжинов (1927), «Народний Малахій» М. Куліша, режисер Л. Курбас (1928), «Алло, на хвилі 477!» текст та постановка творчого колективу (1929),  «Мина Мазайло» Миколи Куліша, режисер Л. Курбас (1929), «Диктатура» І. Микитенка, режисер Л. Курбас (1930), «Хазяїн» І. Карпенка-Карого, режисер В. Скляренко (1932),  «Маклена Граса» Миколи Куліша, режисер Л. Курбас (1933). 

 Після усунення Леся Курбаса від обов’язків художнього керівника театру «Березіль», почалась реорганізація театру. В творчості митця відбувся перехід до більш реалістичних засобів виразності. У 1948 році Меллер обіймає посаду головного художника Київського театру музичної комедії, у 1953-1959 роках, він — головний художник Київського театру імені І. Франка. Паралельно займався станковим живописом (значну частину його попереднього доробку було знищено в часи війни), книжковою графікою. 

​​​

У 2004 році Національний художній музей України та Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, за ініціативи та активної участі Бригітти Вєтрової, дочки митця відкрили виставку творів Вадима Меллера «Пригоди Авангарду». У 2009 році в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України відбулася виставка до 125-річчя митця на основі творів, що зберігаються у фондах музею.

​

Твори Вадима Меллера з колекції Музею театрального, музичного та кіномистецтва України постійно експонуються в міжнародних та українських виставкових проєктах:

​

​

  • ·2024 — «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні». Королівська академія мистецтв, Лондон, Велика Британія

​​

  • ·2024 — «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні». Австрійська галерея Бельведер у Відні, Австрія

​

  • ·2024 — «Футуромарення: Україна і авангард» у FeliX Art & Eco Museum. Дрогенбос, Бельгія

​

  • · «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х «. Королівські музеї образотворчих мистецтв Бельгії в Брюсселі, Бельгія. 2023 – 2024

​

  • 2023 —  «Модернізм в Україні. 1900 – 1930».  Музей Людвіга в Кельні, Німеччина

​

  • 2023 — «Футуромарення: Україна і авангард» у Художньому музеї KUMU. Таллінн, Естонія. 2023​

​

  • 2022 – 2023 — «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х». Національний музей Тіссен-Борнеміса в Мадриді, Іспанія

​

  • 2021 — «Футуромарення». Мистецький Арсенал в Києві, Україна

​​​

  • 2018 — «Ексцентрика та експресія. Українська авангардна сценографія» в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України. Київ, Україна

​​

  • 2015 — «Інсценізація українського авангарду 1910 – 1920 років» Український музей у Нью-Йорку, США

​

  • 2013 — ​«Велике і величне». Мистецький Арсенал в Києві, Україна

​·        

  • 1995 — «Український сценографічний авангард 1920 – 1930-х». Кардіфф, Велика Британія

​​

  • 1990 – 1991  «Український авангард 1920 – 1930-х». Музей сучасного мистецтва в Загребі, Югославія (Хорватія).

​​

  • ·1990 — «Сценографія України 1960 – 1980-х років». Мехіко, Мексика

Статті

2
bottom of page